КОЛО УКРАЇНСЬКОЇ ЕКСТРЕМОЛОГІЇ
ОЛЕКСАНДР ЧЕТВЕРІКОВ
кожний місяць буде відкриватися ще один конспект загальне 7 тем.

ЛЕКЦІЯ 1: ФІЛОСОФІЯ ЕКСТРЕМОЦЕНТРИЗМУ


1. Вступ

Українська Екстремологія починається не з техніки чи дії — а з філософії.
Адже будь-яка дія має сенс лише тоді, коли людина розуміє, заради чого вона діє.
Цей сенс і є основою екстремоцентризму — світогляду, у центрі якого стоїть людина, що діє в умовах невизначеності.

2. Що таке Екстремоцентризм?

Екстремоцентризм — це філософський принцип, який стверджує:
Людина не є жертвою обставин, а активним агентом ситуації.
Він змінює позицію «зі мною сталося» на позицію «я в цій ситуації дію».
Це перехід від страху — до відповідальності, від реакції — до свідомої присутності.

 


3. Онтологічна основа (бути в невизначеності)

Онтологія екстремоцентризму виходить із розуміння, що:
  • екстремальне — це не лише катастрофа, а будь-який поріг невизначеності, коли немає готових рішень;
  • свідомість у таких умовах — це головна зброя людини;
  • випадок і ризик — не вороги, а частина реальності, яку можна пізнати й використати.

4. Екстремоцентричний підхід (ЕП)

Філософія переходить у метод через Екстремоцентричний Підхід (ЕП):
ЕП = {Я} × (Д→З) × {Мд} → E(f)
де:
  • {Я} — ядро особистості, її цінності, присутність, відповідальність;
  • (Д-З) — педагогічний принцип “від дії до знань”;
  • {Мд} — моделі дії, тобто конкретні алгоритми поведінки;
  • E(f) — ефективність, як результат цілісного процесу.
ЕП — це зв’язок між світоглядом і практикою, між філософією і дією.

5. Ключові філософські орієнтири

  1. Свідома присутність — бути в моменті, бачити ситуацію, а не лише емоції.
  2. Відповідальність — діяти, навіть коли страшно.
  3. Сенсотворення — надавати значення власним діям.
  4. Солідарність — діяти не лише “за себе”, а й “для інших”.

6. Практичне завдання для …:

  1. Пригадай ситуацію, коли ти діяв у невизначеності (не знав, що буде далі).
  2. Проаналізуємо:
  • Що ти відчував?
  • Як прийняв рішення?
  • Що допомогло або завадило діяти?
Сформулюй коротко: “Я в ситуації = ?”

7. Висновок

Філософія екстремоцентризму — це не абстракція.
Це основа, на якій тримається уся система Української Екстремології.
Бо лише той, хто розуміє “чому він діє”, здатен навчитися “як діяти правильно”.

ЛЕКЦІЯ 2: ЛОГІЧНА СКЛАДОВА МИСЛЕННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ


1. Вступ

Після філософії екстремоцентризму наступним кроком стає логічна складова — уміння мислити чітко, структуровано і причинно, навіть коли світ довкола хаотичний.
Екстремологічне мислення — це не пошук правильних відповідей, а вміння створювати логіку дії там, де її немає.

2. Що таке логічна складова Української Екстремології?

Це система розумових процесів, які дозволяють:
  • аналізувати ситуацію без паніки;
  • будувати послідовність “бачу → розумію → дію”;
  • відрізняти факт від припущення, ризик від загрози, рішення від реакції.

3. Принцип логічного ядра

Логіка — це форма опори в умовах невизначеності.
Коли емоції блокують дію, логічна структура допомагає:
  • сфокусувати увагу на тому, що реально відбувається;
  • оцінити ресурси (час, засоби, стан);
  • передбачити наслідки варіантів дії;
  • зробити вибір не через страх, а через усвідомлення.

4. Формула логічного мислення в екстремології

Дія (A) = f [Ситуація (S) + Сприйняття (P)] → Результат (±)
  • S (ситуація) — об’єктивна умова;
  • P (сприйняття) — суб’єктивна інтерпретація;
  • A (дія) — результат поєднання двох факторів;
  • (±) — позитивний або негативний наслідок.
®Тобто ефективність дії залежить не лише від того, яка ситуація, а від того, як ти її бачиш і розумієш.

5. Мислення як процес

Ми мислимо:
  • словами — коли формулюємо думку, пояснюємо, аналізуємо;
  • образами — коли уявляємо ситуацію, бачимо розвиток подій;
  • діями — коли розуміємо через практику, тілесний досвід.
Екстремологічне мислення поєднує ці три рівні — вербальний, візуальний і поведінковий.

6. Логіка невизначеності

В екстремології логіка не є класичною («так/ні»).
Вона ситуаційна:
  • допускає варіанти, ймовірності, альтернативи;
  • не шукає абсолютних істин, а оцінює поле можливостей;
  • працює з принципом: “не знаю все — але знаю, що робити далі”.
Це і є логіка виживання.

7. Практичне завдання

Вправа “Трикутник рішення”
  1. Візьми будь-яку реальну ситуацію невизначеності (на роботі, у побуті, на тренуванні).
  2. Визнач три елементи:
  • Що я бачу (факти)?
  • Що я відчуваю (емоції)?
  • Що я можу зробити (варіанти)?
  1. Побудуй найлогічнішу послідовність дій.
  2. Поясни, чому саме цей варіант — ефективний.

8. Висновок

Логічна складова Української Екстремології — це інтелектуальна дисципліна дії. Вона навчає не просто мислити, а мислити в умовах стресу, ризику, тиску часу. Саме вона дозволяє перетворити хаос на систему, а страх — на рішення.

ЛЕКЦІЯ №3: ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКОЇ ЕКСТРЕМОЛОГІЇ


1. Вступ

Психологічна складова Української Екстремології визначає внутрішню архітектоніку особистості, здатної діяти в умовах невизначеності. Йдеться не лише про реакції на стрес, а про керовану свідомість, яка зберігає ефективність мислення, дій і рішень у кризових ситуаціях.
У центрі — людина, що володіє собою.

2. Основні категорії

  Стійкість (Resilience)
Психічна здатність відновлювати внутрішню рівновагу після дії стресу або загрози.
В екстремології — не лише «витримка», а динамічна стабільність свідомості, яка дозволяє утримувати ціннісно-смисловий орієнтир і діяти адекватно.
Ключові чинники стійкості:
  • осмислення ситуації (свідоме прийняття реальності),
  • емоційна регуляція,
  • адаптивна поведінка,
  • підтримка мети («навіщо я дію»).
  Установка (за Д. Узнадзе)
Психологічна установка — первинна готовність до дії, що виникає до свідомого рішення.
В Українській Екстремології вона розглядається як внутрішній стартовий механізм поведінки.
Розуміння і керування установками дозволяє:
  • формувати свідомі патерни дії в небезпечних умовах;
  • запобігати імпульсивним або деструктивним реакціям;
  • створювати готовність до складного.
  Самоконтроль
Механізм управління власними станами, діями і рішеннями в момент навантаження.
Він є практичним проявом свідомості, що забезпечує:
  • точність реакцій;
  • збереження внутрішнього фокусу;
  • уникнення паніки або паралічу волі.
Самоконтроль = (усвідомлення + регуляція + дія в межах мети).

3. Психологічна модель A.S.U.R. у дії

Компонент

Психологічна сутність

Результат

A – Awareness (Свідомість)

Усвідомлення себе та ситуації

Розпізнавання ризику

S – Skills (Навички)

Автоматизовані дії

Зниження паніки

U – Understanding (Розуміння)

Осмислення контексту

Прийняття рішень

R – Resilience (Стійкість)

Психічна гнучкість

Відновлення рівноваги


4. Висновок

Психологічна складова Української Екстремології — це вміння володіти собою, коли світ нестабільний.
Стійкість формує фундамент, установка — напрямок, самоконтроль — керування рухом. Разом вони створюють внутрішню автономію, що є основою екстремоцентричної особистості — людини, здатної діяти у складному, не втрачаючи себе.

ЛЕКЦІЯ №4: ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКОЇ ЕКСТРЕМОЛОГІЇ


1. Вступ

Педагогічна складова Української Екстремології формує освітню динаміку, у якій знання народжується не від тексту до дії, а від дії до знання.
Традиційна освіта спирається на передачу інформації.
Екстремологічна — на досвід, осмислення та внутрішнє формування розуміння.
Метод SIRA (Situation – Implementation – Reflection – Assimilation) є педагогічною основою цієї моделі.

2. Сутність педагогічної складової

Екстремологія виходить із того, що життя — це непередбачуваний тренінг, а людина повинна бути не просто інформованою, а підготовленою до дії.
Педагогічна складова формує:
  • активну позицію учня/студента (“Я – дію, отже, розумію”);
  • розвиток мислення через досвід;
  • внутрішню трансформацію через рефлексію.
Таким чином, педагогіка дії замінює пасивне навчання на ситуаційне проживання знання.

3. Метод SIRA

  S – Situation (Ситуація)
Створення або моделювання реальної, часто невизначеної ситуації.
Мета — викликати природну реакцію, активізувати інтуїцію, підсвідомий рівень готовності.
“Без досвіду немає знання, без ризику немає досвіду.”
  I – Implementation (Дія/Виконання)
Учасник діє, обирає рішення, виконує дію.
На цьому етапі важлива не правильність, а щирість реакції.
Дія відкриває реальні механізми мислення та поведінки.
  R – Reflection (Рефлексія)
Після дії відбувається аналіз: що я зробив, чому, що відчував, як це вплинуло.
Рефлексія — місток між емоцією та розумінням.
Формується здатність бачити себе у дії.
  A – Assimilation (Асиміляція)
Засвоєння знання через осмислення досвіду.
Це не просто запам’ятовування, а вбудовування досвіду у власну систему мислення.
Так знання стає особистим, а поведінка — свідомо керованою.

4. Формула педагогічної дії

Eп={Я}×(Д→З)×{Мд}→E(f)
де:
  • {Я} — активна особистість (суб’єкт дії),
  • (Д→З) — процес від дії до знань,
  • {Мд} — моделі дії (PFM, TSM, CMM тощо),
  • E(f) — ефективність формування компетентності.
Ця формула виражає сутність педагогіки Екстремології: знання народжується у дії, осмислюється у досвіді та застосовується в житті.

5. Освітній ефект

Метод SIRA формує:
  • усвідомлену дію (A),
  • практичні навички (S),
  • глибоке розуміння ситуацій (U),
  • внутрішню стійкість у невизначеності (R).
Так відбувається поєднання A.S.U.R. і SIRA — двох моделей, які створюють педагогічний цикл:
“Я дію → осмислюю → засвоюю → стаю ефективним.”

6. Висновок

Педагогічна складова Української Екстремології — це педагогіка досвіду, дії й осмислення.
Вона переводить навчання у площину життєвої реальності, де кожен учень — дослідник власної ефективності.

Метод SIRA формує не просто знання, а здатність мислити і діяти, що є ключовим у підготовці людини до життя в складних, екстремальних і кризових умовах.

УКРАЇНСЬКА ЕКСТРЕМОЛОГІЯ
ДАЛІ БУДЕ