Українська Школа Екстремології

Екстремологія як школа виживання

Розмову вів Михайло МАЛІЄНКО

Від різних загроз для здоров’я і життя людини не існує гарантованого захисту. Зайвим підтвердженням цьому можуть служити, зокрема, масштабні стихійні лиха і техногенні катастрофи, що доволі часто повторюються в останні десятиліття, а також новий не знаний раніше виклик - глобальне поширення пандемії коронавірусу. Тому в нинішніх умовах особливої уваги заслуговує новий науковий напрям - екстремологія, що на основі досліджень поведінки людини в екстремальних умовах забезпечує розроблення рекомендацій і методів для захисту людини в небезпечних ситуаціях і несприятливих обставинах та безпеки життєдіяльності. Детальніше про естремологію розповідає один із перших розробників цього напряму психолог-екстремолог Олександр Четверіков.

 - Олександре Феодосійовичу, як і чому ви, кадровий військовий у минулому, стали фахівцем-екстремологом?
 - За роки служби, а також роботи, повязаної з охороною фізичних осіб, мені неодноразово доводилося опинятися в екстремальних ситуаціях. Добре памятаю, як виручали тоді знання, вкладені в голову викладачами, навички, набуті під час практичних занять. Свого часу і самому доводилося займатися підготовкою груп для захисту стратегічних обєктів і антитерористичних заходів. Хоча мої вихованці досягали відмінних результатів у бойовій підготовці і ставали чемпіонами і призерами національних і міжнародних змагань з військово-прикладних видів спорту, ця діяльність у 90-х роках не була особливо затребуваною.
  Згодом я почав займатися підготовкою пластунів, військово-патріотичною роботою з молоддю. І тоді разом з колегами ми дійшли думки, що потрібно цю справу ставити на наукову основу. Адже вміння захистити себе, уберегтися в небезпечній ситуації потрібне не лише тим, чия робота пов’язана з ризиком - пожежникам, тілоохоронцям, поліцейським, військовим, інкасаторам тощо. Кожен з нас може наразитися на небезпеку і дуже багато чого залежить від того, наскільки людина підготовлена до таких обставин.
Оскільки в державних структурах готують тільки фахівців певного профілю, основні з яких я вже назвав, рештою категорій населення ніхто не опікувався. Ми зверталися до наукових установ, зокрема до психологів, щоб започаткувати навчання людей самозахисту в екстремальних умовах. Однак, там виявили зацікавленість лише в тому, щоб знімати постстресовий синдром... А у нас зовсім інша мета - допомогти уникнути стресу, не допустити психологічних травм. Тому ми своїми силами розробили “Протоколи дій в екстремальних ситуаціях” і організували спеціальні курси для всіх охочих.


 - Чим же конкретно екстремологія може допомогти тим, хто опинився в небезпеці? Адже загрози виникають зазвичай несподівано і можуть бути найрізноманітніші.
  - Щоб продукувати знання, які сприяють виживанню і захисту людини в критичній ситуації, потрібно було спочатку дослідити поведінку людини в екстремальних умовах. Тут виокремлено три етапи.
  • Перший - миттєва (рефлексивна) реакція людини на загрозу, коли вона ще не усвідомлює, у чому полягає небезпека, і як на неї слід реагувати.
  • Другий етап - осмислені дії, коли вже зроблено оцінку становища і йде пошук виходу із скрутної ситуації.
  • Третій етап - це, так би мовити, вчинок, тобто людина дбає не тільки про себе, а й про інших, кому можливо допомогти в тих обставинах.
  Відповідно, й навчальна програма охоплює підходи трьох рівнів. Якщо коротко, то це: вижити за будь-яку ціну, врятуватися з мінімальними втратами і рятувати себе, водночас допомагаючи інших.
Для того, щоб у разі виникнення небезпеки не втратити здатності мислити і діяти раціонально, потрібно мати відповідні знання і навички. Людина відразу намагається згадати, чи траплялася в неї раніше така ситуація, чи говорили їй про те, як слід діяти в подібних обставинах. Якщо є відповідні знання і досвід, то вона значно впевненіше себе почуватиме, не запанікує, а це нерідко допомагає знайти вихід навіть у здавалось би безнадійній ситуації.
Тому на заняттях моделюються найрізноманітніші екстремальні ситуації, повязані з небезпекою як природного так і соціального характеру. Навчання допомагає позбутися недооцінки своїх можливостей, набути психологічної стійкості, вміння мобілізувати у потрібний момент усі захисні сили організму.

- Хто може відвідувані згадані вами курси?  
- Як я вже зазначав, в екстремальній ситуації може кожен, і тому у нас відкриті двері для всіх. Заняття проводять висококваліфіковані фахівці за моєю авторською методикою. Випускникам видається відповідний сертифікат.
Підготовка розрахована на різні категорії людей: військових і цивільних, чоловіків і жінок, дорослих і учнівську молодь. Звісно, враховуються запити слухачів і їхні фізичні та психологічні дані. Хтось турбується про свою безпеку, хтось хоче опанувати ризиковану професію, а хтось стати викладачем-інструктором, щоб навчати екстремології інших... До слова, ми дотримуємося правила, що таким викладачем може стати тільки людина, яка сама побувала в екстремальних ситуаціях і має у цьому плані не лише теоретичні, але й практичні знання.
Час нині такий, що екстремологія має охоплювати все більше людей. Для її популяризації і поширення ми щомісяця проводимо безкоштовну ознайомчу лекцію і всіх запрошуємо в команду екстремологів.